Історія
Коротка історія Тріумфальної арки
Замовлена Наполеоном у 1806 році, завершена тридцять років потому, і відтоді — сцена французького публічного життя.
Перегляньте тури на Viator ↗Замовлено після перемоги, завершено після падіння
Наполеон наказав звести арку 1806 року, невдовзі після перемоги під Аустерліцем, на площі Зірки (Place de l'Étoile) на околиці Парижа. Архітектор Жан-Франсуа Шальгрен узяв за взірець арку Тита в Римі, але у значно більшому масштабі. Будівництво загальмувалося після падіння Наполеона 1814 року й було зупинене за часів Реставрації Бурбонів аж до 1823 року; арку добудували за Луї-Філіппа й урочисто відкрили 29 липня 1836 року.
Державний символ, перш ніж у ньому знайшли спочинок чиїсь останки
Останки Наполеона пройшли під аркою 15 грудня 1840 року дорогою до Дому інвалідів — через дев'ятнадцять років після його смерті. Тіло Віктора Гюго лежало під нею в нічній жалобі 31 травня 1885 року, перш ніж наступного дня його поховали в Пантеоні.
Гробниця і полум'я
Невідомого французького солдата Першої світової війни було внесено під арку 11 листопада 1920 року та поховано там 28 січня 1921 року як Могилу Невідомого Солдата. 11 листопада 1923 року над могилою запалили вічний вогонь, і відтоді ветерани щовечора його відновлюють.
Від Визволення до Христо
26 серпня 1944 року Шарль де Голль очолив ходу Визволення Єлисейськими полями від арки — наступного дня після звільнення Парижа. Щорічний військовий парад 14 липня й досі розпочинається біля арки, а у 2021 році її на близько двох тижнів загорнули у сріблясто-блакитну тканину — посмертне втілення проєкту, який Крісто та Жанна-Клод задумали ще на початку 1960-х.